Ідею Трампа про 51-й штат відкладено: чому Канада — це не просто сусід США
Автор: Анна Приходько
Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю королівському біографу Роберту Гардману заявив, що не має наміру реалізовувати раніше озвучену ідею перетворення Канади на «51-й штат» і фактично відмовився від сценарію вторгнення. Як випливає з опублікованого цього тижня уривка з нової книги Гардмана, Трамп визнав, що канадську державність і історичну ідентичність не можна просто взяти й «перекроїти» за час його президентства. Ці одкровення з’явилися на тлі підготовки державного візиту короля Чарльза III та королеви Камілли до США наприкінці квітня.
За словами Гардмана, розмова відбулася в Мар-а-Лаго у грудні 2025 року. Там Трамп, як пише автор, навіть у напівжартівливій формі міркував про «війну з Данією» заради Гренландії. У відповідь Гардман попросив його залишити у спокої і Канаду, нагадавши, що вона протягом історії була вірним союзником, а спроба тиску викликала б невдоволення короля як глави канадської держави. Після цього Трамп уточнив, чи канадці й далі визнають монарха, а потім, уже помітно знизивши тон, визнав, що з Канадою все буде не так просто.
Зізнаюся, особисто в мене ця новина викликала полегшення. Навіть якщо частина попередніх заяв Трампа була політичною бравадою, сама риторика про поглинання Канади звучала тривожно. Зараз загроза ніби трохи відступила. Але американська політика надто непередбачувана, щоб робити остаточні висновки. Це відчувають і самі канадці: за даними Ipsos, 56% вважають можливе вторгнення радше блефом, але співмірна частка все одно відчуває тривогу, і лише 37% упевнені, що канадські збройні сили змогли б самостійно захистити країну.
І все ж Канада — не слабка сторона. За населення близько 41,5 мільйона людей проти 341,8 мільйона у США країна має колосальну ресурсну базу: доведені запаси нафти оцінюються у 171 мільярд барелів, у Канаді зосереджено 20% світових запасів прісної води, близько 369 мільйонів гектарів лісів, 62,2 мільйона гектарів сільськогосподарських земель, а у 2024 році країна виробила понад 60 видів мінералів і металів. Якщо дивитися на це в розрахунку на душу населення, ресурсів у Канади справді набагато більше.
Саме тому Канада виглядає для південного сусіда ласим шматком. Але саме тому вона має і власні важелі впливу. Канада залишається головним джерелом імпортної нафти для США: у 2024 році американський імпорт канадської нафти становив у середньому 4,1 мільйона барелів на добу, а майже весь канадський експорт сирої нафти традиційно йде на американський ринок. Не випадково й торговельний профіцит Канади в торгівлі товарами зі США значною мірою пояснюється саме постачанням нафти. А цього тижня ціна Brent знову піднімалася приблизно до 98 доларів за барель після різких коливань через кризу навколо Ормузької протоки. Усе це означає, що за грамотної дипломатії та ефективного економічного управління Оттава цілком здатна не лише захищатися, а й жорстко відстоювати свої інтереси. І це, мабуть, сьогодні найважливіша думка.