Таланти і шанувальники
 

Автор: Марина Кочетова

Щось справді феноменальне очікується 6 і 7 травня 2026 року в Національному центрі мистецтв. Публіка, яка прийде на концерт симфонічної музики, матиме змогу насолодитися віртуозним виконанням зірки світового рівня, уродженця Оттави китайського походження — віолончеліста Браяна Ченга.

Віолончель — інструмент специфічний. Віртуозно виконувати на ній найскладніший класичний репертуар, як у технічному, так і в емоційному плані, — серйозне випробування. Знавцям і поціновувачам світової класичної спадщини ім’я Браяна Ченга добре відоме. Він тріумфально дебютував на сцені Національного центру мистецтв, коли йому було лише двадцять років.

Міру речей у мистецтві визначають таланти. Сила ж їхнього впливу залежить від внутрішнього світла та духовної висоти. Адже, окрім таланту, треба мати ще й душу. Без гармонійної взаємодії душі й таланту не відбувається тієї магії, якої ми, глядачі, завжди чекаємо від мистецтва.

Люди китайського походження славляться працьовитістю, наполегливістю, цілеспрямованістю та особливим сприйняттям духовних цінностей. Якщо вже у двадцять років людина бере на себе відповідальність грати напам’ять, без нот, сольний концерт у супроводі відомого оркестру в головному концертному залі країни, значить, ця людина зріла не по роках і заслуговує на щиру повагу.

Процес виконавства в музиці — це завжди щось особисте, на мій погляд: уміння по-своєму відповідати стилю та ідеям тих композиторів, чиї твори виконуєш. Важливо сформувати власне ставлення, тобто свою неповторну інтерпретацію партитури. А на це йдуть роки й навіть десятиліття: слухати, пропускати через себе; спочатку прийняти самому, а вже потім виносити на суд слухачів. Тому я — шанувальниця таланту Браяна Ченга, тим більше, що він — давній друг і колишній однокласник моєї доньки.

Браян був другою дитиною в інтелігентній китайській родині, яка переїхала до Канади. Старша сестра Браяна, Сильвія, з раннього дитинства виявляла особливий інтерес до музики, особливо до фортепіанної. Турботливі батьки вирішили навчати її гри на фортепіано.

Народившись на два роки пізніше за сестру, Браян брав із неї приклад. Коли Сильвія, вправляючись на інструменті, кликала брата слухати музику, малюк із задоволенням це робив, танцюючи в такт квартирою в підгузках. У сімейному архіві збереглися зворушливі відео, на яких чітко видно, що перші кроки в музиці Браян робив паралельно зі своїми першими кроками в буквальному сенсі слова. Але самому грати на піаніно йому було нецікаво. Проте батьки не могли не помітити музикальності маленького хлопчика і часто водили його на всілякі заходи, пов’язані з музикою.

Одного разу Браян побачив віолончель, більшу за нього самого, і захотів її торкнутися. Торкнувшись, він одразу сказав: «Я хочу на цьому грати!» Тоді йому було лише п’ять років. Азів гри на віолончелі він навчився легко. Хлопчик ріс слухняним і старанним. У підлітковому віці Браян і його сестра створили сімейний дует і досі інколи виступають разом. Вони навіть випустили кілька музичних альбомів; Сильвія стала професійною піаністкою.

Навчався Браян Ченг у державній публічній, а не приватній школі, і добре встигав з усіх предметів. У підлітковому віці, окрім занять музикою, підробляв офіціантом у ресторані. У десятирічному віці, у 2008 році, він уперше дебютував на великій сцені. Це сталося в Монреалі. У чотирнадцять років виступав у «храмі» класичної музики — Карнеґі-холі в Нью-Йорку.

Свою виконавську майстерність він удосконалював під керівництвом російського педагога Юлія Туровського. У 2013 році Ю. Туровський помер, і це стало першою великою втратою для вразливого Браяна. Але він упорався зі своєю трагедією. З теплом згадує улюбленого вчителя, який прищепив йому любов до серйозної музики й заклав основи музичної освіти. Туровський завжди налаштовував свого обдарованого учня на емоційне осмислення кожного виконуваного твору, вчив викладатися до кінця в будь-якому номері, радив грати так, ніби це останній концерт. Дебютуючи в NAC з концертом Елгара, Браян віддав шану пам’яті свого вчителя. Задовго до цього дебюту, слухаючи в дитинстві концерт Елгара у виконанні Жаклін дю Пре, Браян захоплювався цією музикою, що викликає бурю емоцій. Але сам не грав її до двадцятирічного віку, розуміючи, що емоційно ще не впорається з таким глибоким твором. Елгар написав цей великий твір наприкінці Першої світової війни, втративши в ній багатьох друзів і колег.

Після смерті Туровського Ченг почав брати онлайн-уроки віолончелі у викладача з Німеччини. А після закінчення школи поїхав до Берліна навчатися в Берлінській консерваторії, яку блискуче закінчив. Сестра Сильвія живе в Нью-Йорку. А батьки, як і раніше, в Оттаві. Тут буває і Браян, але, на жаль, лише на гастролях.

У 2018 році Ченг був удостоєний честі грати в серії благодійних концертів з нагоди 150-річчя Канади. У 2019 році разом із сестрою він випустив компакт-диск «Російські легенди», де брат і сестра дуетом виконують шедеври Чайковського, Глазунова, Прокоф’єва, Шостаковича та Рахманінова. До російської музики Ченги ставляться з особливим трепетом. Навесні 2020 року йому належало вирушити на гастролі до Сибіру, щоб взяти участь у музичному фестивалі в Новосибірську. Спеціально для цього, попри зайнятість, він вивчив кілька фраз російською. У Новосибірську передбачався його дует із видатним російським скрипалем Вадимом Репіним. На жаль, пандемія зруйнувала всі плани.

Браян ставав володарем Гран-прі міжнародного конкурсу в Монреалі, ставши першим за всю історію віолончелістом, який виграв такий престижний конкурс. Крім того, він отримав спеціальний приз за найкраще виконання твору канадського автора — Vez А. Соколовича. А невдовзі після цього став першим в історії канадцем — лауреатом міжнародного конкурсу віолончелістів Паоло, названого на честь видатного сучасного віолончеліста П. Паоло.

Ось які таланти народжуються в Оттаві. Нехай їхня кількість примножується. І кількість їхніх шанувальників також. Позначте в календарі 6–7 травня і знайдіть час, щоб відвідати цю чудову музичну подію. У середині травня Браян Ченг уже виступатиме в Карнеґі-холі в Нью-Йорку, і всі квитки там уже розпродані, адже і там у нього багато шанувальників.