І знову про єнотів
Автор: Марина Кочетова
Єноти по праву вважаються господарями життя в Канаді, адже в цій країні їх багато, і почуваються вони тут вільно та привільно. Але чи справді ці на вигляд милі звірята такі вже безневинні й чарівні, як їх описують у дитячих оповіданнях і віршах, наприклад у такому:
Є у нас лісовий єнот,
Він давно у нас живе.
Умивається він чисто,
Носить бант, мов справжній артист,
Сяде в кут і — мовчок:
Товстунчик-лісовичок.
У нього вушка, наче оксамит,
Спинка з білою смужкою.
Немає звірятка популярнішого,
Ніж єнот, лісовий єнот...
Я прочитала замітку про те, як єнот, популярний у Канаді звір, наприкінці березня завітав уночі на підстанцію, унаслідок чого частина Гатіно залишилася без світла. І згадалася мені ще одна реальна історія про єнота-пустуна. Щоправда, ця новина вже з довгою бородою, але все ж дуже цікава.
Ця реальна історія сталася в мене на очах чверть століття тому, коли в оттавському Rideau Centre ще був дорогий магазин Eaton’s, а я тоді там працювала. Одного разу якимось незрозумілим чином, невідомими навіть для служби безпеки шляхами, до великого магазину з безліччю камер спостереження проник незвичайний чотириногий відвідувач — нежданий гість. Мабуть, він опинився всередині через службовий вхід під час розвантаження товару, непомітно прошмигнувши на складську територію. Думаю, він ішов на запах. Так чи інакше, опинившись у відсіку, де зберігалися ласощі, він знайшов стелажі з шоколадом і почав дегустацію. Чому лісового мешканця потягло саме на шоколад, ніхто так і не зрозумів. Цікаво те, що він не з’їв повністю жодної плитки, зате надкусив кілька сотень шоколадок! Протягом якого часу тривав цей бенкет, сказати важко — це могло зайняти від кількох хвилин до кількох днів. Непроханий гість не потрапив ні на камеру, ні на очі працівникам. Нікому й на думку не спадало, який саме візитер перебуває на території дорогого респектабельного торговельного закладу, аж поки один зі співробітників випадково не виявив на підлозі бездиханне тіло звірка, що переїв... Тут і почався переполох! Викликали поліцію, викликали спеціальну службу безпеки тварин, навіть ветеринара; складали протокол, шукали свідків. Як то кажуть, і сміх, і гріх. Збитки елітному магазину було завдано на кілька сотень доларів, не кажучи вже про емоційний шок, у якому ще довгий час перебували спантеличені працівники.
Іншим разом стався ще один незвичайний випадок, коли одна з покупчинь прийшла до магазину зі змією в сумці. Вхід із собаками, наприклад, був суворо заборонений. Щодо змій, звісно, жодних оголошень не існувало. Цим і скористалася пані, домашнім улюбленцем якої була змія. І ця плазуюча істота, поки її господиня відволіклася, розглядаючи вбрання, виповзла із сумки й почала подорож просторами величезного магазину. Схаменувшись, господиня одразу повідомила про свою втрату продавцеві, який негайно викликав охорону, і всі працівники тихенько, щоб не сполохати змію й не налякати відвідувачів магазину, почали шукати плазуна. Це було щось неймовірне. Але до єнота-пустуна це стосунку не має.
Чого тільки в цьому житті не буває!